Досягнення та виклики судової реформи обговорили в Києві

Розпочинаючи дискусію модераторка Наталія Блажівська, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва, зауважила, що за останні кілька років Україна зробила "квантовий стрибок" у питанні вдосконалення судівництва і суміжних правових інститутів, зокрема, змінено і повністю реформовано процесуальне законодавство, разом з тим у свідомість суддів і суспільства увійшло й поняття кваліфікаційне оцінювання. Про ключові новації, прийняті в рамках судової реформи, Наталія Блажівська попросила розповісти присутнім голову Вищої Ради правосуддя Ігоря Бенедисюка.

Ігор Бенедисюк зупинився на передбачених в рамках судової реформи фундаментальних змінах правил здійснення правосуддя і роботи головних інститутів судової влади, а саме: оновлення суддівського корпусу, процедурах призначення, звільнення та переведення суддів, підвищення вимог до членів органів, відповідальних за формування суддівського корпусу.

На думку Голови Верховного Суду Валентини Данішевської, жодна з експертних дискусій, що відбулися в рамках проведення судової реформи, не була зайвою. "Нам потрібно більше спілкуватися, щоб краще розуміти один одного", - підкреслила вона. За словами керівника нової найвищої судової інстанції країни, судова реформа "була узгоджена суспільством", оскільки ще кілька років тому попит на удосконалення правосуддя та відновлення довіри до судової системи серед громадянського суспільства був дуже великий. 

Новий Верховний Суд - це суд, що сформований відповідно до нових законодавчих правил із залученням нових кадрових ресурсів і наділений новим процесуальним інструментарієм забезпечення єдності судової практики. "Сьогодні дуже важливо, щоб нова практика була єдиною", - підкреслює Голова Верховного Суду Валентина Данішевська. 

Про враження від першого етапу судової реформи учасники дискусії дізнались від членкині правління міжнародної фундації "Судді для суддів" Естер де Руідж. Європейська суддя озвучила три ключових зауваження міжнародної спільноти - а це і проблеми тривалого призначення суддів на посади, особливо після проходження кваліфікаційного оцінювання, і зайва прозорість багатьох процесів і процедур, і необхідність поліпшити комунікації між суддівською спільнотою і ключовими органами судової гілки влади.

Голова Вищої кваліфікаційної комісії України Сергій Козьяков розповів про публічність механізму добору суддів в новий Верховний Суд і участь вітчизняної та міжнародної громадськості вже в нових конкурсах, що розпочались, а це нові конкурси до Верховного Суду, Вищого спеціалізованого суду з питань інтелектуальної власності та Вищого антикорупційного суду.

Голова Ради суддів України Олег Ткачук в свою чергу підкреслив, що судова реформа, яка відбувається, демонструє демократичні позитивні зміни, що з готовністю сприймаються більшістю суддів, не зважаючи на ті процеси, які вони мають проходити як ключові гравці. "Звісно, що і зміни до процесуальних кодексів, і необхідність проходження кваліфікаційного оцінювання, і зміни в процедурі добору суддів - все це впливає на суддів, проте вони з честю проходять всі ці процедури і виконують свої обов'язки," - зазначив Олег Ткачук.

Позитивним результатом реформи, на думку Голови РСУ, є і можливість громадянському суспільству впливати на судову систему задля забезпечення ефективного і справедливого судочинства. Олег Ткачук вважає, що повна перебудова процесуальних правил, що відбулась обов'язково призведе до зміни судової діяльності в бік більш ефективного і справедливого правосуддя.

Зупинився очільник органу суддівського самоврядування і на конституційних змінах стосовно діяльності органів суддівського самоврядування. "Вперше в Конституції України запроваджено норму, що дає можливість кожному судді впливати на внутрішню діяльність судів, на організацію роботи судів через органи суддівського самоврядування. Це досить важливий законодавчий крок і прогрес, який судді мають використати на користь становленню незалежної та ефективної судової системи." – додав він.

Щодо викликів, які стоять перед найвищим органом суддівського самоврядування, Олег Ткачук підкреслив, що на часі створення таких механізмів, які забезпечать у повній мірі процесуальну недоторканість судді у процесі відправлення правосуддя і розгляді справ, а також подолання "пост" і "до" кваліфікаційного стресового стану, який відбивається на всій судовій діяльності.

"Зараз, процесуальна недоторканість (незалежність) суддів є одним із основних питань, які стоять поряд із питаннями наповненості судів суддівськими кадрами, станом безпеки суддів та осіб, які залучаються до процесуальної діяльності, сторін і відвідувачів.  Це ті проблеми, на вирішення яких має бути звернута прискіплива увага всіх органів суддівського самоврядування і врядування." – підкреслив важливість вирішення окресленого кола питань Голова РСУ.

Олег Ткачук констатував, що об'єктивна оцінка довіри до суду повинна базуватись саме на авторитеті судової влади в суспільстві, констатував Олег Ткачук. Суди розглядають щороку майже 4 млн. справ і Раді суддів України було б дуже цікаво отримати об'єктивну і точну думку суспільства, а саме тих людей, які звертаються до судів, стосовно відправлення правосуддя. Це було б дуже корисне соціологічне дослідження щодо рівня довіри. "Я впевнений, що більшість громадян, які звертаються до суду, або хоча б цікавляться судовою діяльністю позитивно оцінюють та довіряють українським судам та суддям," – додав очільник Ради суддів.

Перший дискусійний хаб відбувся за підтримки Проекту ЄС "Право-Justice" на базі освітньої платформи Legal High School.

Джерело:http://rsu.gov.ua/ua/news/dosagnenna-ta-vikliki-sudovoi-reformi-obgovorili-v-kievi