Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Кібербулінг є одним із видів насильства над жінками. Він може виражатись в різних формах: у порушенні приватного життя, втручанні до комп’ютера жертви, поширенні та маніпуляції інформацією чи зображеннями, в тому числі, приватного характеру, передає «ECHR. Ukrainian Aspect».
В 2020 році Європейський суд з прав людини вперше розглянув явище кібербулінгу як форми насильства над жінками за статтями 3 та 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у справі «Бутуруга проти Румунії». Кейс було включено до огляду практики ЄСПЛ за I півріччя 2020, який висвітлив проблеми або важливі питання, що становлять загальний інтерес.
Заявниця скаржилася до органів влади на насильницьку поведінку свого колишнього чоловіка. Той оглянув її електронні акаунти, зокрема соціальної мережі Facebook, та скопіював її приватні розмови, документи та фото.
За наслідками розгляду звернення жінки, винуватцю було призначено адміністративний штраф. А от кримінальне провадження було припинене через відсутність суспільної небезпеки діяння. Органи влади навіть не стали розглядати його з точки зору домашнього насильства.
ЄСПЛ в цьому відношенні зазначив про невиконання позитивних обов’язків за статтями 3 та 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Судді у Страсбурзі нагадали, що домашнє насильство не має сприйматись лише як насильство фізичне, проте воно може включати в себе, окрім інших форм, насильство психологічне чи залякування.
В рамках домашнього насильства кіберспостереження часто здійснюється близьким партнером особи. Такі дії як незаконний моніторинг, доступ чи збереження листування одного з партнерів можуть бути взяті до уваги органами влади під час розслідування справ стосовно домашнього насильства. ЄСПЛ також підкреслив необхідність комплексного розгляду випадків домашнього насильства у всіх його проявах, що було особливо важливим в цій справі.
Джерело: "Судово-юридична газета"